Роздуми до Слова Божого на свято св. Бригіди
Без мене ж ви нічого чинити не можете (Йн 15, 5)
Сучасна людина внаслідок різних причин може жити в певній ілюзії, що може існувати в світі незалежно від будь-чого і будь-кого, і прагне до цієї незалежності. Також сучасний гуманізм ставить людину у центрі Всесвіту: все повинно служити людині і її добру. Новий релігійних рух під назвою Нью-Ейдж стверджує, що людина є джерелом добра, сили, надприродних енергій, і навіть сама себе може спасти. Такі думки швидко поширюються і завойовують уми багатьох людей: «можу спастися сам», «в мені є світло і я є світлом», тощо. Це сучасне ідолопоклонство, бо воно наділяє божими прикметами створіння і створінню (тобто собі самій) віддає честь, що належить лише Богові. Можливо, в меншій мирі такі думки присутні і серед деяких християн, які бувають переконані в своїй безпомилковості і винятковості, але насправді мають гріх зарозумілості та гордині.
Ця ілюзія, що все залежить від самої людини, може впроваджувати також і в розпач: бо якщо все залежить від мене, а я відчуваю свою слабкість, невміння, то я пропав, загинув, ніщо і ніхто мене не захистить.
Святий Апостол Павло пише: «Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням» (Флп 2, 13). Те що нам часто здається добром, яке походить від нас, має своє джерело лише в Богові. Бог невидимо і делікатно чинить в нашій душі свою справу, спонукаючи її до добра. Робить це так делікатно, що Його натхнення ми з великим трудом можемо відрізнити від своїх особистих. Натомість те, що ми вміємо робити насправді чудово, це перешкоджати Його волі і доброму діянню в нас своїм егоїзмом і зарозумілістю.
Виноградина – це образ цілої Церкви, головою, якої є Ісус Христос. Христос годує свою Церкву, своєю благодаттю. Вино – плід виноградини, це також Євхаристійний знак, знак Крові Ісуса Христа, якою ми були визволені. Тобто участь в Євхаристійному житті Церви для віруючого означає участь в вічному житті, і навпаки відірваність від Євхаристійного життя через гріх означає духовну смерть.